І́ндія або Бга́рат (гінді भारत, трансліт. Bhārat), офіційна назва Респу́бліка І́ндія (англ. Republic of India, гінді भारत गणराज्य, трансліт. Bhārat Gaṇarājya) — країна у Південній Азії.
Індія є першою за чисельністю населення( за деякими данними другою) та сьомою за площею країною світу, а також найнаселенішою демократією світу.
Оточена Індійським океаном на півдні, Аравійським морем на південному заході та Бенгальською затокою на південному сході, і розділяє сухопутні кордони з Пакистаном на заході; Китаєм, Непалом і Бутаном на півночі, а також із М’янмою і Бангладеш на сході.
В Індійському океані, країна знаходиться неподалік Шрі-Ланки та Мальдівів; її Андаманські і Нікобарські острови розділяють морський кордон із Таїландом та Індонезією.
Сучасні люди прибули на індійський субконтинент з Африки не пізніше 55 000 років тому. Більшість із них тривалий час були мисливцями-збирачами, і жили в різних формах ізоляції, що зробило регіон генетично різноманітним, поступаючись лише Африці.
Стале життя виникло на субконтиненті в західних краях басейну річки Інд 9000 років тому, поступово перетворюючись на Індську цивілізацію у третьому тисячолітті до н. е.
До 1200 року до н. е. прамова санскриту, індоєвропейської мови, розповсюдилася на Індію з північного заходу, утворивши мову ріґведа, і розпочавши культуру індуїзму в Індії. Дравідійські мови Індії були витіснені з північних районів.
Близько 400 року до н. е. в межах індуїзму виникло розшарування та соціальне відторгнення у вигляді системи каст, а також буддизм і джайнізм, які проголосили соціальні порядки, не пов’язані зі спадковістю.
Ранні політичні консолідації дали старт імперіям Маур’їв та Гуптів, що базуються в гангському басейні. Їх колективна епоха була переповнена розвиненою творчістю, але також відзначалася занепадом статусу жінки та включенням недоторканності в організовану систему вірування. На півдні Індії Середні царства експортували дравідійські мови та письмову культуру до царств південно-східної Азії.
