Фронтмен гурту «ВВ» Олег Скрипка розповів в ексклюзивному інтерв’ю про власну творчість під час війни, колаборацію із Сергієм Жаданом, музичні успіхи молодшого сина, участь у благодійних концертах та ін.
– Ми з Вами бачилися кілька місяців тому. За цей час що змінилося? Де були, скільки благодійних концертів уже дали?
– За цей час зіграв десь 40 благодійних концертів. І в Канаді концерти грав, і по Європі дуже багато всього було. Змінилася ситуація на фронті, у нас ще більше дії, ще більше віри в Перемогу. Ми й тоді вірили, а зараз ми переконані, що вже скоро весна, буде тепліше і буде вже приємніше. Так я хотів побажати українцям, щоб ота єдність, що є між українцями, вона збереглася. Це було б добре, українці готові на співпрацю.
– Ви тоді говорили, що готуєте дует у колаборації якусь композицію. Як зараз із нею?
– Ми з Сергієм Жаданом уже давно домовлялися про співпрацю. Але то в мене концерти, то текст недопишеться, то музика недоробиться. Але зробимо.
– За час війни Ви написали нові пісні, які ще не показали?
– У перші дні, коли ми сиділи в бомбосховищі я написав пісню. Буквально швидко вона вийшла.
– “Кричалка”?
– Так, а потім після цього більше не писалося. Скільки переїздів, скільки руху, що немає, коли цим займатися.
– Зараз Ви дуже допомагаєте своєму молодшому сину з його сольною кар’єрою. Як його успіхи?
– Як допомагаю, я мотивую. Він сам знає, що робити. Хочу йому все ж таки лишити самостійний простір, щоб він сам ухвалював рішення. Якщо перші пісні він писав, і я йому допомагав зі студією, то зараз уже сам опанував програми, сам це зводить, майстрить, не кажучи про те, що мелодії і тексти сам пише. Ось зараз він хоче реліз зробити пісні.
– Ви критик серйозний? Чи десь щось по-батьківському можете необ’єктивно сказати?
– Я серйозний критик щодо своїх творів і до творів моїх колег по цеху. А от щодо дітей… Для батьків діти найліпші, найкращі, найталановитіші, тому я м’який батько.
– До речі, а де Ви застали війну?
– Початок війни 24 лютого 4:30 застав у ліжку. Спав у себе вдома. Як і більшість українців був у шоці, тому що не був готовий до такої форми війни. З родиною разом усі були дома. Вже рік живемо в цій ситуації, такі певні стадії, як у багатьох: шок, потім сприйняття, потім сила духу, потім пішли працювати на Перемогу.
– Що особисто Вам допомагає тримати міць, гарт у цей час?
– Це робота, волонтерство, всі благодійні концерти. А сьогодні, до речі, дуже важливий підсумковий концерт. Він може підсумувати оцей весь рік. І це взагалі найбільша подія взагалі в Україні. Добре, що так сталося, що зібралися справжні патріоти.
Не ті, які з’явилися-перевзулися недавно. Це ті люди, які завжди роками робили свою справу. І це символічно, дуже важливо. Приємно, що зала повна. Дай Боже, аби ми багато коштів зібрали нашим воякам.
– І наостанок Ваші побажання читачам і глядачам.
– Бажаю щастя, наснаги і сили внутрішньої. Щоб Ви знали, як побороти внутрішній страх. І все, що Ви робите в цьому житті, треба робити з любов’ю. Це найкращий рецепт. Тоді у Вас усе буде вдаватися.
– Дякую за інтерв’ю. Слава Україні!
– Героям Слава!
